-
1 смотреть в зубы
уст.fawn on (upon) smb.; tremble before smb.; stand on ceremony with smb.Бурмистр.
...Мужику коли дать поблажку, так он возьмёт её вдвое. Что ему так оченно в зубы-то смотреть?.. Досконально объяснить ему всё, что следует, и баста: должен слушаться, что приказывают. (А. Писемский, Горькая судьбина) — Bailiff....You know how peasants are: if you give 'em a finger, they take the whole hand. Why are you so afraid of him?.. Just explain everything to him and that'll be all there is to it... He'll just have to do what he's told.Русско-английский фразеологический словарь > смотреть в зубы
-
2 смотреть в зубы дареному коню
General subject: look a gift horse in the mouthУниверсальный русско-английский словарь > смотреть в зубы дареному коню
-
3 смотреть
глядзець; даглядаць; паглядаць; пазіраць; пільнаваць* * *несовер.1) глядзець2) (на кого, что как на… — относиться каким-либо образом) глядзець4) перен. (наблюдать, присматривать) глядзець, наглядаць (за кім, чым, каго, што)даглядаць (каго, што)— глядзець за дзецьмі, даглядаць (глядзець) дзяцей6) (показываться откуда-либо) глядзець, выглядваць(выглядывать) выглядваць, выглядацьничего вы, смотрю я, не понимаете
— нічога вы, бачу я, не разумееце10) в знач. повелит.смотри, смотрите
— глядзі, глядзіце, бач, бачцесмотри, не упади
— глядзі, не павалісясмотри ты, какой сердитый!
— бач ты, які злосны!а)
глядзець ва усе вочыбыць пільнымсмотреть в глаза, в лицо чему-либо
— глядзець у твар чаму-небудзь— глядзець вялікімі вачамі, дзівіццасмотря как (где, когда, какой и т.п.)
— гледзячы як (дзе, калі, які и т.п.)как (словно, будто) в воду смотрел
— як у ваду глядзеў -
4 смотреть
-
5 зуб
* * *зубы на полку (класть, положить)
— зубы на паліцу (класці, палажыць)иметь зуб на кого, против кого
— мець зуб на каго, супроць каго -
6 зуб
м1. (мн. зубы) дандон; зуб мӯдрости дандони ақл; глазные зубы дандонҳои ашк; коренные зубы дандонҳои курсӣ; молочные зубы дандонҳои шир, дандонҳои аввалин; передние зубы дандонҳои пеш; вставные зубы дандонҳои сохта, дандонҳои ориятӣ2. (мн. зӯбья) дандона; зубья бороны дандонаҳои мола; зубья пилы дандонаҳои арра <> на один зуб бисёр кам, андак; не по зубам кому прост. дандоншикан, дандон намегузарад; вооруженный до зубов сар то по яроқнок шуда; зуб на зуб не попадает у кого прост. дандон ба дандон намерасад; зубами держаться (ухватиться) за что-л. прост. ба чизе сахт часпида гирифтан; зубы разгорелись у кого на что прост. оби даҳан рафт, ҳавасаш ба чизе рафт; зубы съел на чем-л. дар ягон кор усто (моҳир, пухта) шуд; в зубах навязло у кого прост. ба дил зад, ба ҷон расид, безор кард; ни в зуб [ногой], ни в зуб толкнуть прост. алифро аз калтак фарқ намекунад; вооружиться до зубов сар то по мусаллаҳ (яроқнок) шудан; вырвать из зубов прост. канда гирифтан; глядеть (смотреть) в зубы кому усгп. ибо (нозбар-дорп) кардан; дать в зубы кому-л.1. (ударить) ба фуки (тумшуқи) касе фаровардан; ба таги ҷоғ фаровардан2. (дать взятку) пора (ришва) додан, гулӯи касеро равған кардан; держать язык за зубами лаб фурӯ бастан, забон нигоҳ доштаи; заговаривать зубы прост. болои гапро пӯшидан; гапро ба дигар тараф бурдан; иметь зуб на (против) кого-л. ба касе кина (қасд) доштан; класть зубы на полку чирки дандом ҷаббидан; ломать зубы на чём, обо что зӯри беҳуда зада миён шикастан; показать зубы нохун баровардан, бадраъӣ нишон додан; разжать зубы даҳан кушода гап задан; скалить зубы прост. ришханд задан; сквозь зубы говорить (шептать, бормотать) 1) (невнятно) зери лаб гуфтан 2) (свысока) дилу бедилон (бо дили нохоҳам) гуфтан; скрежетать зубами от злости дандон ба дандон монда оташи ғазаби худро фурӯ нишондан; чесать зубы прост. варсокӣ гуфтан, лаққидан; ғайбат кардан; щелкать зубами прост. сахт гуруснагӣ кашидан; дареному коню в зубы не смотрят посл. ?» ҳар чӣ аз дӯст расад, некӯст; видит око, да зуб неимёт погов. « дил кашолу даст кӯтоҳӣ мекунад; гурбаро дунба нарасидааст; око за око, зуб за \зуб погов. ба кирдори бад сазои бад; ба ҷуз бад набошад мукофоти бад -
7 зуб
-
8 зуб
1. м мн. зубытеш2. м мн. зубьятешглядеть (смотреть) в зубы кому; прост. — ауыҙына ҡарап тороу
держать язык за зубами — телде тыйыу, серҙе асмау
заговаривать зубы — юрамал яңылыштырыу, бутау
зубами держаться за что; прост. — йәбешеп ятыу, ысҡындырмаҫҡа тырышыу
зубы на полку класть — мохтажлыҡ кисереү, ауыҙҙы сөйгә элеү (асығыу)
навязло в зубах — тәҡәтте ҡоротоу, теңкәгә тейеү, быуынға төшөү
не по зубам что: — 1) теш үтмәҫлек ҡаты
2) теш үтмәү, ҡулдан килмәү; ни в зуб ногой прост. — бер ни белмәү
показывать зубы: — 1) телләшеү
2) теш күрһәтеү, иҙрәйеү; скалить зубы — теш ыржайтыу (асыу белдереү)
сквозь зубы (говорить, бурчать и т.п.) — теш араһынан (әйтеү, мығырлау һ.б.)
-
9 сквозь
праз; скрозь* * * -
10 ГЛАЗА
глаза и зубы разгорелись -
11 сквозь
предлог; с вин. п.1) аша, аркылы, үтәлисмотреть сквозь щель — ярык аша карау, ярыктан карау
2) катыш, аралаш•- сквозь зубы говорить
- сквозь зубы бормотать
- смотреть сквозь розовые очки -
12 сквозь
предл.1) ( через) attraverso2) ( одновременно) tra, con* * *1) предлог + В attraverso, fra; tra2) нар. прост. da parte a parte ( насквозь)смотреть сквозь призму (+ Р) — guardare attraverso il prisma / la lente (di)...
смотреть / глядеть сквозь пальцы — chiudere gli occhi su qc
••точно / как сквозь землю провалился — sparì senza lasciare traccia
* * *prepos.gener. attraverso -
13 глядеть
глядзець; пазіраць* * *несовер. разг.глядеть во все глаза, глядеть в оба глаза
— глядзець на ўсе вочы, глядзець вачаміглядеть смерти (опасности, гибели и т.п.) в глаза
— глядзець смерці (небяспецы, гібелі и т.п.) у вочыкак (будто, словно) в воду глядел
— як у ваду глядзеўкуда глаза глядят (идти, брести, бежать и т.п.)
— куды вочы глядзяць (ісці, брысці, бегчы и т.п.) -
14 насмехаться
scoff глагол:taunt (насмехаться, говорить колкости)quiz (насмехаться, подшучивать, смотреть насмешливо, смотреть с любопытством, проверять знания, производить опрос)словосочетание: -
15 сквозь
предлог с вин. п., передается глагольным префиксом пхыры= и конструкцией предложениясмотреть сквозь стекло апчым пхырыплъынсквозь слезы гъыным хэтэуговорить сквозь зубы ерагъэу IупшIыкIэу къыIон◊ смотреть сквозь пальцы Iэпэдэлэл пшIын -
16 сквозь
[skvoz'] prep. (+ acc.)1.attraverso, tra, fra2.◆смотреть сквозь пальцы на + acc. — chiudere un occhio su qc
-
17 сквозь
предлог с вин. п. läbi mille, millest läbi; \сквозь сон läbi une, \сквозь стену läbi seina, \сквозь плачь läbi nutu, \сквозь зубы läbi hammaste, смотреть \сквозь щель läbi pilu vaatama, сеять муку \сквозь сито jahu sõeluma v läbi sõela laskma, пробираться \сквозь толпу läbi rahvahulga v rahvahulgast läbi trügima, прогнать \сквозь строй aj. läbi kadalipu ajama; ‚как vточно \сквозь землю провалиться kõnek. nagu maa alla vajuma, nagu tina tuhka kaduma, nagu vits vette kaduma;\сквозь пальцы läbi sõrmede vaatama millele;пройти \сквозь огонь, воду и медные трубы tulest ja veest läbi käima -
18 сквозь
1. предлог с вин. (через) аз, аз миёни…, аз пушти…, аз даруни…, аз мағзи…; сеять сквозь сито аз элак гузарондан, бехтан; смотреть сквозь занавеску аз пушти парда нигоҳ кардан; пробираться сквозь толпу аз байни анбӯҳи мардум тиққаву тела карда гузаштан2. нареч. прост. см. насквозь <> сквозь зубы говорить (шептать, бормотать) 1) (невнятно) зери лаб гуфтан 2) (свысока) дилу бедилон (бо дили нохоҳам) гуфтан; смотреть сквозь пальцы на что-л. мусоҳилакорӣ кардан, аз чизе чашм пӯшидан; как сквозь землю провалился гӯё ки замин кашида бошад -
19 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
-
20 ГЛАГОЛ
1. ГЛАГОЛ повторяется в настоящем, прошедшем и будущем времени, чтобы подчеркнуть непрерывность@ делаем и будем делатьМы поддерживали и будем поддерживать прифронтовые государства Африки. –We have always supported the front-line African states. We are continuing to support the front-line African states. We shall continue to support the front-line African states. We shall continue our support ( глагол заменяется существительным) for the front-line African states. @ не делаем и не сделаемРоссия не ослабляет и не ослабит усилий, направленных на то, чтобы отвести от человечества военную угрозу.Russia will not slacken its efforts/will persist in its efforts/will continue its efforts to protect mankind from the threat of war. @ не делали и не делаемПереводится обязательно сложным временем.Мы никогда не искали и не ищем себе выгод – будь то экономические, политические или иные. – We have never sought profits/advantages for ourselves – be they economic, political, or any other kind. @ делали и делаемМы предлагали и предлагаем договориться о полном запрещении ядерного оружия. –We are continuing to propose/continue to propose/continue to favor/we have always favored/always proposed agreement on a total nuclear weapons test ban. @ не сделали и не сделаемНаша страна не допустила и не допустит вмешательства в свои внутренние дела. –Our country has never allowed/will never allow/will continue to prevent/oppose interference in its internal affairs. @ делали и будем делатьМы выступали и будем выступать в их поддержку. -We shall continue to support them. (Лучше чем We have always supported them) @2. ГЛАГОЛ, повторенный через дефисkeep \+ verbЯ иду-иду, уже сил нет, а все еще далеко до места. – I keep/kept on going, but it is/was still a long distance to/far to the place.On I went,/I walked and walked, but… *** Он смотрел-смотрел, никак не мог разглядеть. – He kept on looking but/No matter how he looked he could not make it out.3. передача инфинитива при помощи будущего времениДети есть дети. – Children will be children.4. повелительное наклонениеа) в условном времениПриди я вовремя, ничего бы не случилось. – If I had come in time nothing would have happened.б) для выражения протеста против необходимости выполнять нежелательные действияТебе хорошо с гостями чаи распивать, а я дома сиди. – You’re having fun drinking tea with the guests while/but I’ve got to stay home.Сами гулять пойдете, а я пиши. – You can/go off on your own, I’ve got to write/ I’m stuck with the writing.с) неожиданное или непредвиденное действиеОн меня позвал – я споткнись, чашку разбил. – He called out to me and I stumbled and broke a cup.Дорога ровная – а он возьми и упади. – The road was flat/even when all of a sudden he fell.5. Настоящее время, описывающее серию событий в прошлом, переводится прошедшим.Возвращаюсь я вчера вечером домой, иду по нашей улице, вдруг слышу знакомый голос. – Last night as I was going home, walking down our street, I suddenly heard a familiar voice.6. Настоящее время переводится и настоящим, и будущим.Я уезжаю через неделю, завтра я весь день работаю, а вечером сижу дома. – I’m leaving in a week – tomorrow I’ll work/I’m working all day and in the evening I’ll be home.7. Совершенный вид русских глаголов, выражающих повторное действие, переводится с помощью длительного настоящего времени.Сегодня мне весь день мешают – то кто-нибудь придет, то телефон зазвонит. – I’m being bothered all day – people keep coming in and the phone keeps ringing.8. Описание характерного или привычного поведения человека.Он всегда прибежит, накричит, наскандалит, а потом удивляется, почему его не любят. – He’s always barging in/rushing in screaming/yelling at someone/causing trouble/insulting people/offending people/raising a row and then he wonders why/is surprised that/and then he asks why people don’t like him.9. В разговорных конструкциях прошедшее время от глаголов «пойти» и «поехать» передается будущим временем.Я пошел. – I’m about to leave.Я поехал, буду через два часа. – I’m off/I’ll be going/I’ll be back in two hours.10. Перевод конструкций типа «то, что» «чтобы»a) Сокращение и переосмыслениеСложность этого эксперимента заключается в том, что он требует длительного времени. – The problem with this experiment is that it requires a lot of time.Утешение было только в том, что он уезжал всего на несколько дней. – The only consolation was that he would be away for long/was leaving for only a few days.б) использование деепричастного оборота (это идиоматичнее и короче)Мы начали вечер с того, что предложили всем потанцевать. – We started the party/evening by suggesting/with the suggestion that everyone dance.Он начал с того, что лично познакомился со всеми.- Не began by introducing himself to everyone/by getting personally acquainted with everyone.в) Порой «чтобы» не переводится, и время глагола определяется контекстом:Я не видел, чтобы он чистил зубы. - I didn't see him brush his teeth/I never saw him brush his teeth.Я хочу, чтобы вы меня правильно поняли. - I want you to understand me correctly/to get what I mean.г) to + infinitive вместо довольно неуклюжей конструкции in order to или so as toЯ вернулся с тем, чтобы предупредить вас. - I came back to warn you.Я пришел не с тем, чтобы спорить с вами. - I didn't come to argue with you.д) Иногда можно заменить «чтобы» словами so that:Говори, чтобы все поняли. - Speak so that everyone understands/gets the point.11. Придаточные предложения, которые начинаются с «как» или с «как бы», можно перевести на английский с помощью условного наклонения или деепричастия.Я люблю смотреть, как он выступает. - I like watching him perform/I like to watch him perform/I like watching him performing.Он боялся, как бы не простудиться. - Не was afraid of catching cold/He was afraid he might/could catch cold.12. «He + инфинитив + бы» требует don't или see that X doesn't do Y.He простудиться бы! - Take care/I'll take care not to/See that you don't catch cold.He забыть бы его адрес! - See you don't/take care not to/be sure you don't/I mustn't/I must take care not to forget his address.13. перевод вида глаголаа) Переводчик должен постоянно иметь в виду, что в английском языке используются совершенно разные глаголы для передачи смысла обоих членов одной русской видовой пары, как, например, «сделать» и «делать»Что же делал Бельтов в продолжение этих десяти лет? Все или почти все. Что он сделал? Ничего или почти ничего. -What did Beltov do during these ten years? Everything or almost everything. What did he achieve? Nothing, or almost nothing. уверить — convince решать — try to solve решить — solve. учиться — study научиться — learn отыскивать — look for отыскать — find сдавать экзамен - to take an exam сдать экзамен - to pass an exam поступать в университет - to apply to a university поступить в университет - be admitted/get into a universityб) При переводе глаголов несовершенного вида нельзя не подчеркнуть, что речь идет о попытках говорящего или кого-то другого что-либо сделать.Войска брали крепость целый месяц. - The troops tried for a whole month to take the fortress.Я к нему долго привыкал, но наконец привык. - For a long time I tried to get used to him, and finally did. He оправдывайся! - Don't try to justify yourselfl/Don't try to make excuses!с)Существует также целая категория особых глаголов, у которых несовершенный вид указывает на состояние, которое является результатом завершенного действия и передается совершенным видом.Я «понимаю» is the result of «я понял», and note that English "I understand" translates them both. The formal pair «разобраться/разбираться» are exactly the same; the verb in «я разобрался в этом» is an achievement with the change-of-state meaning characteristic of perfectives, while the verb in «я разбираюсь в этом» signals the state resulting from the achievement. They may both be translated as / understand, but the former means / have figured out (come to understand), while the latter means I understand (as a result of having figured out). These verbs belong to a very large group of perfectives whose change of state is inceptive, whose imperfectives denote the new, resulting state: «понял, понимаю, поверил, верю, понравиться, нравиться».14. Перевод безличных конструкцийа) Во множественном числе третьего лица безличную конструкцию можно переделать в пассивную:Посетителей просят оставить верхнюю одежду в гардеробе. -Visitors are requested/asked to leave/Visitors must leave/check their coats in the coatroom.б) Можно вставить субъект/подлежащее:Об этом часто приходится слышать. - I/he/we/they often hear about this.Чувствовалось, что он доволен. - I/we/they felt/could feel that he was pleased.в) В некоторых контекстах возвратные глаголы переводятся как переходные с добавлением подлежащего:Под вакуумом понимается пространство, не содержащее вещества. - A vacuum is defined as space/By a vacuum we mean space/The definition of a vacuum is space/A vacuum is understood to be space free from/not containing/devoid of matter.В данном случае сложное движение рассматривается как результат двух движений. - In this case complex movement is considered as/considered to be/we see complex movement as/we define complex movement as the result of two movements.г) Когда русское местоимение является дополнением безличных глаголов, то можно переделать в подлежащее/субъект.В ушах звенело, во рту пересохло. - His/my ears were ringing, his/my throat was dry.Меня неудержимо клонило в сон. - I felt an irresistible urge to sleep/I just couldn't stay awake/I felt horribly/terribly/awfully sleepy. Ее потянуло в Париж. - She felt an urge to go to Paris/Paris was calling to her/She felt like going to Paris. Мне жаль мою подругу. - I'm sorry for my girlfriend.15. Перевод причастий@ДЕЙСТВИТЕЛЬНОЕ ПРИЧАСТИЕ НАСТОЯЩЕГО ВРЕМЕНИ1. переводится на английский глагольной формой на -ing.Девушка, читающая книгу, очень красива - The girl who is reading the book is very pretty.2. переводится с пропуском причастия, т.е. с помощью короткого оборота с предлогом и краткого придаточного предложенияГруппа, имеющая такие блестящие результаты, является гордостью нашего института. - The group with such outstanding results is the pride of our institute.Вопрос, выходящий за рамки данной статьи. - A matter/issue/question beyond the scope of this article.***см. ГЛАГОЛ@ВОЗВРАТНАЯ ЧАСТИЦАобычно переводится оборотом с предлогом:Строящийся завод является одним из новейших в стране. - The factory under construction is one of the newest in the country.***см. ГЛАГОЛ@ПРИНАДЛЕЖАЩИЙможно выразить просто притяжательной формой:Книга, принадлежащая ей. - Her book.***см. ГЛАГОЛ@СТРАДАТЕЛЬНЫЙ ПРИЧАСТНЫЙ ОБОРОТ НАСТОЯЩЕГО ВРЕМЕНИ1. переводятся с русского языка скорее как прилагательные, чем как причастия.Проводимая страной политика одобряется всем народом. - The policy pursued (not "which is being pursued") by our country has the backing/approval of the entire people.2. в некоторых случаях причастие можно просто опустить:Ясно определились позиции, занимаемые обеими сторонами по таким жизненно важным вопросам. - The positions of both sides on such vitally important questions are now clear.***см. ГЛАГОЛ@16. Перевод деепричастий.а) Прошедшее время из русского языка нередко переходит в английский в качестве деепричастия.Мы видели, как дети купались в реке. We saw the children swimming in the river.б) Деепричастие настоящего времени подчас приходится переводить на английский прошедшим:Раза два в год бывал в Москве и, возвращаясь оттуда, рассказывал об этом. Не would visit/used to visit Moscow a couple of times a year, and after returning home/on his return home tell/would tell about it.в) Деепричастие прошедшего времени в некоторых случаях становится деепричастием и в настоящем:Сев за рояль, она заиграла вальс. - Sitting at the piano, she played a waltz.г) При переводе русских деепричастий бывает необходимым объяснение причинных или временных обстоятельств:Выслушав меня внимательно, вы быстро меня поймете. If you listen to me carefully, you'll understand quickly.Почувствовав голод, они решили обедать без гостей. - Because/since they were hungry, they decided to eat without/without waiting for/the guests. Переехав в собственную квартиру, он стал гораздо более самостоятельным человеком. - When/after he moved to his own apartment he became a lot more independent.д) В описательных деепричастных оборотах можно заменить деепричастие конструкцией «with + имя существительное»:Он сидел, закрыв глаза. - Не sat/was sitting with his eyes closed.«Это очень смешно!» — сказал он, засмеявшись. "That's very funny," he said with a laugh.е) Так называемые «безличные» деепричастия, которые часто встречаются в Русских технических текстах, иногда заменяются существительными или перед ними вставляется предлог.Используя эти данные, можно приближенно предсказать процесс. - Use of this data allows us to make an approximate prediction of the process/By using this data, we can make...Изучая эту таблицу, легко видеть, что... - Study of this table makes it clear that.../In studying this table we clearly see that…17. Сокращение глагольных конструкцийПодчас русское словосочетание выражается одним английским глаголом. Смысл передается при помощи приставки или суффикса en-, un-, -ize, -ate.утверждать то, что оказалось чистейшей чепухой – to talk utter nonsenseрасполагать в алфавитном порядке – to alphabetize заставить грубой силой – to bludgeon приводить в систему, распределять по категориям – list, categorize лишать законной силы – to invalidate выводить из строя – to incapacitate поймать в ловушку – to entrapСловарь переводчика-синхрониста (русско-английский) > ГЛАГОЛ
- 1
- 2
См. также в других словарях:
смотреть в зубы — глядеть в зубы, церемониться, чикаться Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
Смотреть в зубы — кому. Устар. Ирон. Быть слишком церемонными в обращении с кем либо; проявлять излишнюю мягкость. Положим, нуждающемуся дать нужно, только он то зачем обманывает да кривит душой! Ну, думаю, не буду я вам больше в зубы смотреть. Нашла я через… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Смотреть в зубы — кому. Разг. Устар. Проявлять излишнюю мягкость, церемониться с кем л. ФСРЯ, 439; ЗС 1996, 295 … Большой словарь русских поговорок
смотреть(глядеть){ кому} в зубы — (иноск.) щадить (церемониться) Ср. Смотри ей в зубы то! Я очень тихим то не верю. Знаешь пословицу: в тихом омуте... Островский. Сердце не камень. 1, 2. Ср. Чего ты им в зубы глядишь? Бей своих, чужие бояться будут. Какие это свои?.. В.И. Даль.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Смотреть(кому) в зубы — Смотрѣть, глядѣть (кому) въ зубы (иноск.) щадить (церемониться). Ср. Смотри ей въ зубы то! Я очень тихимъ то не вѣрю. Знаешь пословицу: въ тихомъ омутѣ... Островскій. Сердце не камень. 1, 2. Ср. Чего ты имъ въ зубы глядишь? Бей своихъ, чужіе… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
глядеть в зубы — См … Словарь синонимов
ЗУБ — Браться зуб за зуб. Волг. Сильно ругаться, браниться, ссориться. Глухов 1988, 2. В зуб толкнуть не смыслит. Народн. То же, что ни в зуб ногой. ДП, 427. Голубой (синий) зуб. Жарг. мол. Шутл. Устройство для передачи данных по сотовой связи /em>… … Большой словарь русских поговорок
зуб — а, мн. зубы, ов и зубья, ьев, м. 1. (мн. зубы). Костное образование, орган во рту для схватывания, кусания, измельчения и разжевывания пищи. Коренные зубы. Зубы прорезались. Держать что л. в зубах. □ Зубы в деснах ослабели, И потух огонь очей.… … Малый академический словарь
смотре́ть — смотрю, смотришь; прич. страд. прош. смотренный, рен, а, о; несов. 1. (сов. посмотреть). Устремлять, направлять взгляд куда л., иметь глаза направленными на кого , что л.; глядеть. Смотреть в окно. Смотреть на часы. Смотреть в зеркало. Смотреть… … Малый академический словарь
на бобах провести — (иноск.) обмануть, зубы заговаривать (намек на гадание на бобах) Ср. Женись, мол, вот и все тут, и хлопотать не о чем, а на бобах то, мол, нас не проведешь. А до той поры пущай ходит да гостинцев носит. Что/ им в зубы смотреть. Островский. Не так … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
церемониться — См … Словарь синонимов